АНГЕДОНІЯ

 

Причини

Дослідники припускають, що причиною ангедонії може бути розлад у системі винагород у мозку, велику роль в якій відіграє нейромедіатор дофамін. Дослідження д-ра Пола Кідуелла, який тоді працював у Лондонському королівському коледжі, виявило, що мозок учасників, які страждали на клінічну депресію, мусив працювати важче, щоб обробити досвід, який має сприйматися як винагорода^[3][4]. Хоча раніше дослідники вважали, що дофамін в основному задіяний у суб’єктивному досвіді задоволення, в останні 20 років відбувся концептуальний зсув, в результаті якого тепер вважається, що дофамін відіграє роль у різноманітних аспектах очікування нагороди, вивчення і мотивації^[5][6][7]. Ангедонію можна характеризувати як «порушення здатності шукати і переживати досвід задоволення та/або навчатися того, що є задоволення, яке часто, але не завжди доступне свідомому осягненню»^[8].

Значення у депресії

Ангедонія є ключовим симптомом клінічної депресії, тож в людей, в яких наявний цей симптом, може бути діагностовано депресію навіть за відсутності пригніченого настрою^[9]. Діагностичний і статистичний посібник з психічних захворювань (DSM) описує «брак зацікавленості або задоволеності», але ці стани важко розпізнати, враховуючи, що люди втрачають зацікавленість до речей, які не приносять їм задоволення. Присутній у DSM критерій втрати ваги, можливо, пов’язаний з ангедонією, оскільки багато людей з цим симптомом описують відсутність задоволення і від їжі. Люди, що страждають на ангедонію в зв’язку з депресією, зазвичай відчувають суїцидні думки зранку і почуваються краще ввечері, оскільки сон здається єдиним виходом, який схожий на смерть^[10].

Примітки

1. ↑ Reconsidering anhedonia in depression: lessons from translational neuroscience. Neurosci Biobehav Rev 35 (3): 537–555. 2011. PMC 3005986. PMID 20603146. doi:10.1016/j.neubiorev.2010.06.006. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
2. ↑ Varieties of Religious Experience Lecture VI, The Sick Soul, William James 1902
3. ↑ John McManamy, "No Pleasure, No Reward – Plenty of Depression", URL accessed 2009-02-17Шаблон:Self-published inline
4. ↑ Surguladze, S. (2003). Neural systems underlying affective disorders. Advances in Psychiatric Treatment 9 (6): 446–55. doi:10.1192/apt.9.6.446.
5. ↑ Berridge K. C. (2007). The debate over dopamine's role in reward: the case for incentive salience. Psychopharmacology 191 (3): 391–431. PMID 17072591. doi:10.1007/s00213-006-0578-x.
6. ↑ Salamone J. D.; Correa M.; Farrar A.; Mingote S. M. (2007). Effort-related functions of nucleus accumbens dopamine and associated forebrain circuits. Psychopharmacology 191 (3): 461–482. PMID 17225164. doi:10.1007/s00213-006-0668-9.
7. ↑ Schultz W (2007). Multiple dopamine functions at different time courses. Annu Rev Neurosci 30: 259–288. PMID 17600522. doi:10.1146/annurev.neuro.28.061604.135722.
8. ↑ Reconceptualizing anhedonia: novel perspectives on balancing the pleasure networks in the human brain. Front Behav Neurosci 9: 49. 2015. PMC 4356228. PMID 25814941. doi:10.3389/fnbeh.2015.00049.Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
9. ↑ American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5. Washington, D.C: American Psychiatric Association.
10. ↑ Tomb, David A. (1 August 2007). Psychiatry. Lippincott Williams & Wilkins. с. 44. ISBN 978-0-7817-7452-9. Процитовано 18 December 2010.